сонатний

СОНА́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до сона́та.

Сонатний цикл;

// Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею.

Діалектику шевченківської драматургії композитор [С. Людкевич] показав у складній, але логічній і стрункій наскрізній формі, що поєднує монотематичний тип розвитку з сонатним (з наук.-попул. літ.);

Сонатне мислення.

Значення в інших словниках

1. сонатний — сона́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сонатний — -а, -е. Прикм. до соната. || Який структурно, за формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею. Сонатне алегро — форма музичного твору, побудована на протиставленні й розвиткові двох тем, зазвичай контрастних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сонатний — СОНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сона́та; // Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов’язується чимсь з нею. Діалектику шевченківської драматургії композитор [С.  Словник української мови в 11 томах