спаплюжений

спаплю́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спаплюжити.

|| спаплюжено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. спаплюжений — спаплю́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спаплюжений — СПАПЛЮ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спаплю́жити. Ні розмов, ні думок про кохання не буде. Споганене воно, спаплюжене, згадувати про нього гидко (В. Собко); Загалом, оточуючий нас мовний простір вельми нагадує ту спаплюжену покидьками, відходами, екскрементами землю, по якій ступаємо (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. спаплюжений — СПАПЛЮ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спаплю́жити. Вона [партія] очолила боротьбу трудящих мас проти всіх видів експлуатації людини людиною, за національну і людську гідність трудящих, спаплюжену буржуазією і поміщиками (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах