спокушений
споку́шений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спокусити.
2》 у знач. прикм. Якого спокусили, який піддався спокусі.
3》 у знач. прикм., у чому, рідко. Те саме, що досвідчений.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиспоку́шений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спокусити.
2》 у знач. прикм. Якого спокусили, який піддався спокусі.
3》 у знач. прикм., у чому, рідко. Те саме, що досвідчений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови