спрягти
спрягти́
I див. спрягати.
II спряжу, спряжеш; мин. ч. спряг, -ла, -ло; і спряжити, -жу, -жиш, перех.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиспрягти́
I див. спрягати.
II спряжу, спряжеш; мин. ч. спряг, -ла, -ло; і спряжити, -жу, -жиш, перех.
Великий тлумачний словник сучасної української мови