спряження

спря́ження

-я, с.

1》 Дія за знач. спрягати.

2》 Спосіб з'єднання, скріплення частин, деталей механізмів тощо.

Значення в інших словниках

1. спряження — спря́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спряження — СПРЯ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спряга́ти. Коли б хто завдав собі працю спрягати .. якнайсуперечніші поняття і творити з них якнайфантастичніші образи, то, певно, ледве міг би найти щось суперечнішого і фантастичнішого від спряження тих двох слів...  Словник української мови у 20 томах
3. спряження — СПРЯ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спряга́ти. Коли б хто завдав собі працю спрягати.. якнайсуперечніші поняття і творити з них якнайфантастичніші образи, то, певно, ледве міг би найти щось суперечнішого і фантастичнішого від спряження тих двох слів...  Словник української мови в 11 томах