спізнілий
спізні́лий
-а, -е.
Який спізнився; запізнілий.
|| у знач. ім. спізнілий, -лого, ч. Той, хто спізнився, затримався десь.
|| Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиспізні́лий
-а, -е.
Який спізнився; запізнілий.
|| у знач. ім. спізнілий, -лого, ч. Той, хто спізнився, затримався десь.
|| Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови