Великий тлумачний словник сучасної мови

степок

степо́к

-пка, ч.

Зменш. до степ.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. степок — степо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. степок — СТЕПО́К, пка́, ч. Зменш. до степ. Дуже далеко йому йти – аж у город: через садки, степком і через гребельки (Г. Квітка-Основ'яненко); Вийшли [хлопці] на степок – цілина за селом (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. степок — СТЕПО́К, пка́, ч. Зменш. до степ. Дуже далеко йому йти — аж у город: через садки, степком і через гребельки (Кв.-Осн., II, 1956, 325); Вийшли [хлопці] на степок — цілина за селом (Свидн., Люборацькі, 1955, 96).  Словник української мови в 11 томах
  4. степок — Степок, -пка м. 1) ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.  Словник української мови Грінченка