стовба

сто́вба

-и, ж.

1》 Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем.

2》 Те саме, що станина.

Значення в інших словниках

1. стовба — сто́вба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем.  Словник української мови у 20 томах
3. стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем.  Словник української мови в 11 томах
4. стовба — Сто́вба, -би ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199.  Словник української мови Грінченка