стовбець стовбе́ць -бця, ч. Те саме, що стовпець. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках стовбець — Стовбе́ць, -бця м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19. Словник української мови Грінченка