столичний
столи́чний
-а, -е.
Прикм. до столиця.
|| Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею.
|| Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці.
|| Який живе у столиці.
|| Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці. Столичні звичаї.
|| Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови