столичний

СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до столи́ця.

Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Я. Качура);

Великого значення набули гастролі П. К. Саксаганського у Харкові, тоді столичному місті України, в 1924–1925 роках (з публіц. літ.);

// Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею.

[Люба:] Батько його – професор столичного університету (І. Микитенко);

– Таку книгу можна знайти лише у столичних бібліотеках та в мене (М. Чабанівський);

// Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці.

Він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (О. Довженко);

// Який живе, працює в столиці.

Тут, у дорозі, з'ясувалось, що ці пасажири зовсім не мішечники, а столичні інженери... (О. Гончар);

[Ярчук:] Я поки що мало схожий на столичну людину (І. Микитенко);

// Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці.

Столичні звичаї;

// Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці.

Офіцери були рослі, стрункі, здорові, столичні, розкішно викохані (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. столичний — столи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. столичний — [столичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. столичний — -а, -е. Прикм. до столиця. || Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею. || Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці. || Який живе у столиці. || Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. столичний — Столи́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. столичний — СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до столи́ця. Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Кач., II, 1958, 349); Великого значення набули гастролі П.  Словник української мови в 11 томах
6. столичний — Столичний, -а, -е Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.  Словник української мови Грінченка