сторонський
сторо́нський
-а, -е, розм.
Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.
|| Не поширений у цій місцевості.
|| Який живе, перебуває і т. ін. не в цій місцевості, в іншому місці тощо.
|| у знач. ім. сторонський, -кого, ч., заст., рідко. Людина, яка живе, перебуває і т. ін. не в цій місцевості, в іншому місці тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови