Великий тлумачний словник сучасної мови

стоустий

стоу́стий

стовустий, -а, -е, поет.

Який має сто чи багато уст.

|| Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стоустий — стоу́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. стоустий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
  3. стоустий — СТОУ́СТИЙ, СТОВУ́СТИЙ, а, е, поет. Який має сто або багато уст. Нудьга мене гризе, мов гадина стоуста (А. Кримський); // Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка.  Словник української мови у 20 томах
  4. стоустий — СТОУ́СТИЙ, а, е, поет. Який має сто або багато уст. Нудьга мене гризе, мов гадина стоуста (Крим., Вибр., 1965, 48); // Який поширюється великою кількістю людей. Стоуста чутка.  Словник української мови в 11 томах