Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
страйкуючий —
страйку́ючий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
страйкуючий —
СТРАЙКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у страйку. В 1901 р. першотравневий страйк на військовому Обуховському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (з навч. літ.); // у знач. ім. страйку́ючий, чого...
Словник української мови у 20 томах
страйкуючий —
СТРАЙКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до страйкува́ти. В 1901 р. першотравневий страйк на військовому Обуховському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (Іст. УРСР, І, 1953, 575); // у знач. ім.
Словник української мови в 11 томах