стривати
стрива́ти
док., тільки наказ. сп. стривай, стривайте.
Уживається як прохання не поспішати з чимсь, очікувати якийсь час.
|| Уживається як наказ або прохання не робити чи не говорити чогось.
|| Уживається для вираження здивування з приводу чого-небудь.
|| Виражає заперечення, незгоду з ким-, чим-небудь.
|| Уживається як нахваляння, погроза.
Великий тлумачний словник сучасної української мови