стрибучість

стрибу́чість

-чості, ж.

Властивість за знач. стрибучий.

Значення в інших словниках

1. стрибучість — стрибу́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стрибучість — СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. стрибу́чий. У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стрибучість — СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. стрибу́чий. У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (Худ. гімнаст., 1958, 211).  Словник української мови в 11 томах