стрибучість
СТРИБУ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Властивість за знач. стрибу́чий.
У виконанні вправ з предметом і без нього включаються елементи, які вимагають від гімнастки таких якостей, як гнучкість, стрибучість, танцювальність (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)