стривожений
стриво́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стривожити.
2》 у знач. прикм. У якого викликали, якому вселили почуття неспокою, хвилювання.
3》 у знач. прикм. Який виражає збентеження, неспокій, тривогу.
Стривожена душа чия, у кого; Стривожене серце чиє, у кого — хто-небудь відчуває неспокій, тривогу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови