Словник української мови у 20 томах

стривожений

СТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до стриво́жити.

Напиши мені, як мама почуває себе, чи здорова зовсім, чи не стривожена дуже (М. Коцюбинський);

До палаючої вівчарні вже поспішали стривожені дзвоном люди (Ю. Мокрієв);

Нерідко й спати вкладалася [Тамара] тут, солодко дрімаючи під заспокійливий шелест стривоженого вітром листя (А. Хижняк).

2. у знач. прикм. У якого викликали, якому вселили почуття неспокою, хвилювання.

Стривожений Клим, натрапивши на сімейну колотнечу.., гострим словом напустився на хатніх, зачав докоряти, врозумляти (К. Гордієнко);

Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах);

Проїздив [Наливайко] одинокі й стривожені села, хутори (Іван Ле).

3. у знач. прикм. Який виражає збентеження, неспокій, тривогу.

Всі молодиці глянули на її стривожене лице і почали сміятись (І. Нечуй-Левицький);

Ластівка стривоженим і безпорадним поглядом стежив за Ярославою (Л. Дмитерко);

– В живіт його поранено, – стривоженим напівшепотом розповідав один із бійців, що прийшли з підводами (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стривожений — стриво́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. стривожений — див. схвильований  Словник синонімів Вусика
  3. стривожений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стривожити. 2》 у знач. прикм. У якого викликали, якому вселили почуття неспокою, хвилювання. 3》 у знач. прикм. Який виражає збентеження, неспокій, тривогу. Стривожена душа чия, у кого; Стривожене серце чиє, у кого — хто-небудь відчуває неспокій, тривогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стривожений — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл.  Словник синонімів української мови
  5. стривожений — СТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стриво́жити. Напиши мені, як мама почуває себе, чи здорова зовсім, чи не стривожена дуже (Коцюб., III, 1956, 185); До палаючої вівчарні вже поспішали стривожені дзвоном люди (Мокр., Слід..  Словник української мови в 11 томах