стругати
струга́ти
стружу, стружеш і стругаю, стругаєш; наказ. сп. стружи і стругай; недок.
1》 перех. і без додатка. Знімати стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. яким-небудь різальним інструментом.
|| Виготовляти що-небудь, обробляючи дерево, метал і т. ін. різальним інструментом.
2》 перех. і без додатка. Нарізати тонкими вузькими пластинками.
|| Робити гострим кінець чого-небудь.
|| Знімаючи верхній шар з чого-небудь, робити його рівним, гладеньким.
|| Зрізати, знімати що-небудь.
|| Розробляти вугільні пласти.
3》 неперех., перен. Віяти з великою силою (про вітер, завірюху і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови