Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
струмінець —
струміне́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
струмінець —
СТРУМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до стру́мінь 1, 2. Він ваксував черевики, а Ярослав бавився струмінцем води з мідного крана (Ю. Мушкетик); З того часу як у школі з'явився Григорій Іванович, у шкільне життя влився ще один свіжий струмінець (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
струмінець —
СТРУМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до стру́мінь 1, 2. Він ваксував черевики, а Ярослав бавився струмінцем води з мідного крана (Мушк., День.., 1967, 7); З того часу як у школі з’явився Григорій Іванович, у шкільне життя влився ще один свіжий струмінець (Збан., Малин. дзвін, 1958, 294).
Словник української мови в 11 томах