Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
стріляючий —
СТРІЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Який стріляє (див. стріля́ти 1, 3–5, 7, 9). Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів – стріляючих лижників (з газ.
Словник української мови у 20 томах
стріляючий —
СТРІЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стріля́ти 1, 3-5, 7, 9. Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів — стріляючих лижників (Веч. Київ, 26.
Словник української мови в 11 томах