стукати
сту́кати
-аю, -аєш, недок.
1》 чим і без додатка. Створювати стук, шум під час ударів, поштовхів, коливань, розривів і т. ін.
|| З силою ударяти, бити по чому-небудь.
|| Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал.
|| Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.).
|| Те саме, що стріляти I.
|| перен., розм. Друкувати на друкарській машинці.
|| перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік).
2》 Сильно битися, пульсувати внаслідок збудження, переживання і т. ін. (про серце, кров).
|| безос.
3》 жарг. Таємно доносити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови