судочинство

судочи́нство

-а, с.

Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес.

Кримінальне (карне) судочинство — розгляд кримінальних справ.

Значення в інших словниках

1. судочинство — судочи́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. судочинство — [судочинство] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов'язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею...  Словник української мови у 20 томах
4. судочинство — ПРАВОСУ́ДДЯ (судова діяльність перев. держави), ЮСТИ́ЦІЯ, СУД, СУДІВНИ́ЦТВО, СУДОЧИ́НСТВО (розгляд судових справ). Правосуддя має своїм завданням забезпечити точне і неухильне виконання законів (з журналу); Батько Савка служив у Києві...  Словник синонімів української мови
5. судочинство — СУДОЧИ́НСТВО, а, с. Діяльність судових органів, пов’язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. Закон передбачає проведення судочинства українською мовою, а особам, які не володіють нею...  Словник української мови в 11 томах