Великий тлумачний словник сучасної мови

султанич

султа́нич

-а, ч., розм.

Син султана.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. султанич — султа́нич іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана. Султанич блазнював по кафеджіях, на вулицях і в циганських притонах, поки Амурат замкнув його у в'язницю, щоб не плюгавив султанського роду (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
  3. султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана.  Словник української мови в 11 томах
  4. султанич — Султанич, -ча м. Сынъ султана. К. ПС. 68.  Словник української мови Грінченка