султанич

султа́нич

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана. Султанич блазнював по кафеджіях, на вулицях і в циганських притонах, поки Амурат замкнув його у в'язницю, щоб не плюгавив султанського роду (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
2. султанич — -а, ч., розм. Син султана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана.  Словник української мови в 11 томах
4. султанич — Султанич, -ча м. Сынъ султана. К. ПС. 68.  Словник української мови Грінченка