сумирний
суми́рний
-а, -е.
Покірний, лагідний (про людину); смирний.
|| Слухняний, неноровистий (про тварину).
|| Який виражає покірність, лагідність.
|| Сповнений покори, незлобивості (про характер, вдачу і т. ін.).
|| перен. Сповнений спокою, тиші.
|| перен. Ясний, тихий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.); погожий.
|| Спокійний у вияві, перебігу (про життя, роботу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови