сябри

I с`ябри-ів, мн.

Феодально залежні селяни у Київській Русі, на українських, російських, білоруських землях і у феодальній Литві, які спільно володіли й користувалися орними та ін. земельними угіддями.

II сябр`и-ів, мн. (одн. сябр, -а, ч.).

1》 У білорусів – люди, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям; товариші, приятелі.

2》 жарт. Білоруси.

Значення в інших словниках

1. сябри — СЯБРИ́¹, і́в, мн. (одн. сябр, а́, ч.). У білорусів – люди, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям; товариші, приятелі. Всі .. сябри і кунаки Розуміють пісню українську (П. Воронько); – Я сумую за вами, ліси Білорусі, За піснями моїх синьооких сябрів (М.  Словник української мови у 20 томах
2. сябри — СЯБРИ́, і́в, мн. (одн. сябр, а́, ч.). У білорусів — люди, зв’язані з ким-небудь дружбою, довір’ям; товариші, приятелі. У новій, просторій, білій хаті Всі..  Словник української мови в 11 томах