Значення в інших словниках
-
сівачка —
сіва́чка 1 іменник жіночого роду, істота від: сівач сіва́чка 2 іменник жіночого роду козуб з зерном діал.
Орфографічний словник української мови
-
сівачка —
СІВА́ЧКА¹, и, ж. Жін. до сіва́ч. Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу. Від утоми хитається сівачка (О. Довженко); Сьогодні наснилась мені Тракійська долина весною. Сівачка іде борозною І кидає зерна ясні (П. Воронько).
Словник української мови у 20 томах
-
сівачка —
СІВА́ЧКА¹, и, ж. Жін. до сіва́ч. Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу. Від утоми хитається сівачка (Довж., І, 1958, 34); Сьогодні наснилась мені Тракійська долина весною.
Словник української мови в 11 томах
-
сівачка —
Сівачка, -ки ж. Сѣялка.
Словник української мови Грінченка