сівачка

сіва́чка

I -и.

Жін. до сівач.

II -и, ж., діал.

Сіва (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сівачка — сіва́чка 1 іменник жіночого роду, істота від: сівач сіва́чка 2 іменник жіночого роду козуб з зерном діал. Орфографічний словник української мови
  2. сівачка — СІВА́ЧКА¹, и, ж. Жін. до сіва́ч. Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу. Від утоми хитається сівачка (О. Довженко); Сьогодні наснилась мені Тракійська долина весною. Сівачка іде борозною І кидає зерна ясні (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  3. сівачка — СІВА́ЧКА¹, и, ж. Жін. до сіва́ч. Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу. Від утоми хитається сівачка (Довж., І, 1958, 34); Сьогодні наснилась мені Тракійська долина весною. Словник української мови в 11 томах
  4. сівачка — Сівачка, -ки ж. Сѣялка. Словник української мови Грінченка