Значення в інших словниках
-
сількор —
сілько́р іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
-
сількор —
СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. – Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов); – Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
-
сількор —
Сілько́р, -ра́ = сільськи́й кореспонде́нт
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сількор —
СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. — Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом.
Словник української мови в 11 томах