сількор

сілько́р

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. – Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов); – Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
2. сількор — -а, ч. Сільський кореспондент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сількор — Сілько́р, -ра́ = сільськи́й кореспонде́нт  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. — Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом.  Словник української мови в 11 томах