сількор
СІЛЬКО́Р, а, ч.
Скорочення: сільський кореспондент.
– Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов);
– Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)