сількор

СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент.

— Яременко вважається передовим бригадиром,— зауважив Діденко.— Так, так. До того ж, це ж наш сількор,— пригадав редактор (Автом., В. Кошик, 1954, 7);

— Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір’ю вдома (Довж., І, 1958, 72).

Значення в інших словниках

1. сількор — сілько́р іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. сількор — СІЛЬКО́Р, а, ч. Скорочення: сільський кореспондент. – Яременко вважається передовим бригадиром, – зауважив Діденко. – Так, так. До того ж, це ж наш сількор, – пригадав редактор (П. Автомонов); – Люди вже гомонять: син сількор, людей до колективу підбиває, а батько з матір'ю вдома (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. сількор — -а, ч. Сільський кореспондент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сількор — Сілько́р, -ра́ = сільськи́й кореспонде́нт  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)