твердінь
тверді́нь
-і, ж.
1》 книжн. Небесне склепіння, небозвід; небо.
2》 чого або з означ. Тверда поверхня чогось; маса, товща чогось твердого. Земна твердінь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовитверді́нь
-і, ж.
1》 книжн. Небесне склепіння, небозвід; небо.
2》 чого або з означ. Тверда поверхня чогось; маса, товща чогось твердого. Земна твердінь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови