теза
те́за
-и, ж.
1》 Положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо, правдивість якого треба довести.
|| Положення, що коротко й чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь.
|| перев. мн. Коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо.
2》 лог. Вихідне положення, що вимагає доведення.
3》 У філософії Гегеля – вихідний пункт процесу розвитку, перший ступінь тріади.
Великий тлумачний словник сучасної української мови