терплячість

терпля́чість

-чості, ж.

Властивість за знач. терплячий 1).

Значення в інших словниках

1. терплячість — терпля́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. терплячість — ТЕРПЛЯ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. терпля́чий 1. Стриманість Олега здавалась терплячістю, мовчазність – невдоволенням і затамованим гнівом (С. Голованівський); Хвороба привчила її до терплячості (М.  Словник української мови у 20 томах
3. терплячість — Терпля́чість, -чости, -чості, -чістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. терплячість — ТЕРПЛЯ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. терпля́чий 1. Стриманість Олега здавалась терплячістю, мовчазність — невдоволенням і затамованим гнівом (Голов., Тополя.., 1965, 143); Хвороба привчила її до терплячості (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах