технік

те́хнік

-а, ч.

1》 Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту.

|| Військовий фахівець із середньою технічною освітою.

|| Працівник із середньою спеціальною освітою в деяких інших галузях народного господарства.

Зубний технік — фахівець, що виготовляє зубні протези.

2》 Той, хто працює в галузі техніки, технічних наук.

|| розм. Учень технічного навчального закладу.

Значення в інших словниках

1. технік — те́хнік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. технік — те́хнік (від грец. τεχνικός – досвідчений, майстерний) спеціаліст з середньою технічною освітою.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. технік — ТЕ́ХНІК, а, ч. 1. Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. Заїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Іван Ле); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту, ..  Словник української мови у 20 томах
4. технік — Те́хнік, -ка, -кові; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. технік — ТЕ́ХНІК, а, ч. 1. Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. Заїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Ле, Міжгір’я, 1953, 73); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту,..  Словник української мови в 11 томах