технік

те́хнік

(від грец. τεχνικός – досвідчений, майстерний)

спеціаліст з середньою технічною освітою.

Значення в інших словниках

1. технік — те́хнік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. технік — ТЕ́ХНІК, а, ч. 1. Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. Заїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Іван Ле); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту, ..  Словник української мови у 20 томах
3. технік — -а, ч. 1》 Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. || Військовий фахівець із середньою технічною освітою. || Працівник із середньою спеціальною освітою в деяких інших галузях народного господарства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. технік — Те́хнік, -ка, -кові; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. технік — ТЕ́ХНІК, а, ч. 1. Фахівець із певної галузі техніки, що має середню технічну освіту. Заїздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Ле, Міжгір’я, 1953, 73); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту,..  Словник української мови в 11 томах