товченик
товче́ник
-а, ч., перев. мн. товченики, -ів.
1》 Кулінарний виріб у формі вареної кульки з січеного, а потім потовченого м'яса, до якого додається борошно, сіль, перець.
2》 розм. Удар кулаком.
Нахапатися товчеників — див. нахапуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови