торки

то́рки

-ів, мн. (одн. торк, -а, ч.).

Тюркські племена, які кочували в південноруських степах у 10-13 ст.

Значення в інших словниках

1. торки — ТО́РКИ, ів, мн. (одн. торк, а, ч.). Тюркські племена, які кочували в південноруських степах у Х-XIII ст. Половці вперше з'явилися на Русі в середині XI століття, витіснивши з причорноморських степів своїх попередників – торків (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. торки — Тюркомовні племена, частина огузів, які не перейшли у мусульманство (вперше згадуються в працях Гардізі та Костянтина VII Багрянородного, X ст.); рятуючись від засухи, переселилася у верхів'я Амудар'ї з басейну...  Універсальний словник-енциклопедія
3. торки — ТО́РКИ, ів, мн. (одн. торк, а, ч.). Тюркські племена, які кочували в південноруських степах у Х-XIII ст. Половці вперше з’явилися на Русі в середині XI століття, витіснивши з причорноморських степів своїх попередників — торків (Наука..  Словник української мови в 11 томах