Значення в інших словниках
-
торохтючий —
торохтю́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
торохтючий —
ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що торохтли́вий. На великому “змії” з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
-
торохтючий —
ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ (ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ), ТОРОХКОТЮ́ЧИЙ розм., ТОРОХТЛИ́ВИЙ розм., ТОРОХТЮ́ЧИЙ розм., ТРАХКОТЛИ́ВИЙ розм. Вони (робітники) становлять майже сто процентів "населення" цього торохкітливого поїзда (І.
Словник синонімів української мови
-
торохтючий —
ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що торохтли́вий. На великому «змії» з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п’ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Смолич, Світанок… 1953, 21).
Словник української мови в 11 томах