торохтючий

ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ (ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ), ТОРОХКОТЮ́ЧИЙ розм., ТОРОХТЛИ́ВИЙ розм., ТОРОХТЮ́ЧИЙ розм., ТРАХКОТЛИ́ВИЙ розм. Вони (робітники) становлять майже сто процентів "населення" цього торохкітливого поїзда (І. Багряний); В їхніх (турецьких) возах навіть колеса були тяжкі й старовинні.. з суцільного шматка деревини. Скрипучі, торохкотливі, громіздкі (В. Кучер); Напомацки знайшов (Кукулик) на тумбочці електричну бритву "Харків".., устромив штепселя в розетку і притулив торохкотючу машинку до м'ясистої щоки (П. Загребельний); А ось він сам — в труській колясі Чи в торохтливім тарантасі В'їздить бундючно на майдан, Владар кріпацьких душ, їх пан (М. Бажан); На великому "змії" з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів (Уточкін) над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Ю. Смолич); Трахкотливий комбайн.

Значення в інших словниках

1. торохтючий — торохтю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. торохтючий — ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що торохтли́вий. На великому “змії” з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. торохтючий — -а, -е. Те саме, що торохтливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торохтючий — ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що торохтли́вий. На великому «змії» з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п’ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Смолич, Світанок… 1953, 21).  Словник української мови в 11 томах