торохтючий

ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що торохтли́вий.

На великому “змії” з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. торохтючий — торохтю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. торохтючий — -а, -е. Те саме, що торохтливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. торохтючий — ТОРОХКІТЛИ́ВИЙ (ТОРОХКОТЛИ́ВИЙ), ТОРОХКОТЮ́ЧИЙ розм., ТОРОХТЛИ́ВИЙ розм., ТОРОХТЮ́ЧИЙ розм., ТРАХКОТЛИ́ВИЙ розм. Вони (робітники) становлять майже сто процентів "населення" цього торохкітливого поїзда (І.  Словник синонімів української мови
4. торохтючий — ТОРОХТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що торохтли́вий. На великому «змії» з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п’ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Смолич, Світанок… 1953, 21).  Словник української мови в 11 томах