тримач
трима́ч
-а, ч.
1》 Пристрій для тримання чогось.
2》 Власник цінних паперів, а також прав на купівлю (продаж), здійснення певних операцій з цінними паперами тощо.
Номінальний тримач — юридична особа, зареєстрована в системі ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови