Великий тлумачний словник сучасної мови

тройка

тро́йка

-и, ж.

Те саме, що трійка 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тройка — тро́йка іменник жіночого роду троє коней  Орфографічний словник української мови
  2. тройка — Трійця, див. тріо, тріюмвірат, тріяда  Словник чужослів Павло Штепа
  3. тройка — ТРО́ЙКА, и, ж. Троє коней, запряжених поряд в один екіпаж. Бігла тройка холодком, Баска, – без втоми і упину (Я. Щоголів); * У порівн. Ти казав: – Вітчизно люба, з ворогом я поборюсь! Буде мчать поміж народів мов та тройка – славна Русь... (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. тройка — ТРІ́ЙКА (ТРО́ЙКА) (троє запряжених коней), ТРОЯ́К розм. Коли чують — щось торохтить; озирнулись — аж то трійкою біжить з письмоводителем комісар (О. Стороженко).  Словник синонімів української мови
  5. тройка — ТРО́ЙКА, и, ж. Троє коней, запряжених поряд в один екіпаж. Бігла тройка холодком, Баска, — без втоми і упину (Щог., Поезії, 1958, 375); *У порівн. Ти казав: — Вітчизно люба, з ворогом я поборюсь! Буде мчать поміж народів мов та тройка — славна Русь… (Тич.  Словник української мови в 11 томах