Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
тройко —
тройко́ числівник кількісний троє збірн., розм.
Орфографічний словник української мови
тройко —
ТРОЙКО́, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що тро́є. Синів – тройко, всі витязі й розумні .. Та ба! на двох ти подихнув, як змій, А третього підніс під саме небо (А. Кримський); – Я тоді держав собак тройко, здорових таких, гарних (Г.
Словник української мови у 20 томах
тройко —
Тройко́, не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тройко —
ТРОЙКО́, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що тро́є. Синів — тройко, всі витязі й розумні.. Та ба! на двох ти подихнув, як змій, А третього підніс під саме небо (Крим., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
тройко —
Тройко числ. Трое. ум. тро́єчко.
Словник української мови Грінченка