тубілець
тубі́лець
-льця, ч.
1》 Уродженець і корінний житель якої-небудь (перев. віддаленої від центрів цивілізації) місцевості або країни на відміну від приїжджого або іноземця.
2》 заст. Корінний житель будь-якої місцевості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови