Великий тлумачний словник сучасної мови

тупо

ту́по

Присл. до тупий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тупо — ту́по прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. тупо — ТУ́ПО. Присл. до тупи́й. Твої слова мені, як ніж, що тупо так проходить в горло... (В. Сосюра); Вчився [Шимек] зразу тупо: голова, забита змалечку тяжкою нуждою, не швидко могла приспособитись [пристосуватися] до приймання шкільної науки (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. тупо — присл. Просто, банально; без смислу. Як би тупо це не звучало, найкращі мої критики сидять по пивних та барах (Єва). Твої жінки стовбичать тупо в чергах без кінця (В. Неборак).  Словник сучасного українського сленгу
  4. тупо — ТУ́ПО. Присл. до тупи́й. Твої слова мені, як ніж, що тупо так проходить в горло… (Сос., І, 1957, 233); Вчився [Шимек] зразу тупо: голова, забита змалечку тяжкою нуждою, не швидко могла приспособитись [пристосуватися] до приймання шкільної науки (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. тупо — Тупо нар. Тупо.  Словник української мови Грінченка