тупо
присл. Просто, банально; без смислу. Як би тупо це не звучало, найкращі мої критики сидять по пивних та барах (Єва). Твої жінки стовбичать тупо в чергах без кінця (В. Неборак). Та ще тупо, як на працю, волочити його вечорами до басейну, де мене вже знають (О. Забужко). Тупо, коли людина намагається витінитись саме в такий спосіб, але якщо по-іншому не вміє, то це її особиста справа (Інтернет). Мудила, які стоять поруч, тупо сміються (Л. Подерев'янський). А в її колі тупо і брутально трахають (І. Карпа).
Словник сучасного українського сленгу